- наштовхувати
- —————————————————————————————нашто́вхуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
наштовхувати
Смотреть что такое "наштовхувати" в других словарях:
наштовхувати — наштовхнути (на що приводити когось до певної думки, ідеї, мрії тощо, спонукати до якогось учинку), підказувати, підказати (що й без додатка); наводити, навести (наштовхувати на якусь думку, тему розмови, здогад тощо); проказувати, проказати (що… … Словник синонімів української мови
наштовхувати — ую, уєш, недок., наштовхну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Штовхаючи, змушувати натикатися, наскакувати на кого , що небудь. 2) перен., розм. Наводити на яку небудь думку, ідею, спонукати на якийсь учинок і т. ін.; допомагати зрозуміти що небудь … Український тлумачний словник
наводити — I навод ити воджу/, во/диш, док., розм. Народити в якій небудь кількості. II нав одити джу, диш, недок., навести/, еду/, еде/ш; мин. ч. наві/в, навела/, навело/; док., перех. 1) Указувати шлях, приводити когось куди небудь. Наводити на слід.… … Український тлумачний словник
напроваджувати — ую, уєш, недок., напрова/дити, джу, диш, док., перех., розм., рідко. Наштовхувати, спрямовувати кого небудь на щось (на думку, розмову і т. ін.) … Український тлумачний словник
наштовхнути — див. наштовхувати … Український тлумачний словник
наштовхування — я, с. Дія за знач. наштовхувати … Український тлумачний словник
підказувати — ую, уєш, недок., підказа/ти, ажу/, а/жеш, док., перех. і неперех. 1) Тихо говорити, нашіптувати кому небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. 2) розм. Додавати що небудь до сказаного кимось, кінчати чийсь вислів. 3) перен … Український тлумачний словник
проказувати — ую, уєш, недок., проказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех. і без додатка. Усно висловлювати, вимовляти (слова, фрази). || Передавати голосом, говорити певним чином. || Повторювати що небудь. || у сполуч. зі сл. доповідь, промова, присуд і т. ін.… … Український тлумачний словник
навести — I = наводити (про міст, переправу тощо спорудити, установити); перекинути, перекидати (перев. зі сл. міст , місток , кладка ) II ▶ див. вести I, 1), викликати, наводити I, 1) … Словник синонімів української мови
наводити — I = навести 1) (надавати зброї, оптичному приладу тощо певної спрямованости, повертаючи в бік когось / чогось), наставляти, наставити, направляти, направити, спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати; націлювати, націляти, націлити (на… … Словник синонімів української мови
